Історія
Віра Багаї зародилася в 1844 році, коли молодий іранський крамар на ім'я Сейїд Алі-Мухаммад проголосив пришестя нового релігійного Одкровення. Він прийняв титул Баб, що арабською мовою означає "Брама" й оголосив, що його мета - підготувати людство до приходу нового Божого Посланця, обіцяного всім народам світу.
Іранське духовенство й уряд, вбачаючи в новій релігії загрозу своїм інтересам, жорстоко переслідувало бабі (послідовників Баба), і за кілька років понад 20 тисяч з них було вбито. Самого Баба заарештувалиі стратили в 1850 році.
Серед послідовників Баба був юнак на ім'я Мірза Хусейн-Алі Нурі, який народився у Тегерані 12 листопада 1817 року. Він походив з вельможної перської родини й отримав пізніше титул Багаулла (арабською - "Слава Господа").
Ставши послідовником Баба, Багаулла відмовився від багатств та почестей і, як і інші бабі, став жертвою переслідувань. У 1852 році його було кинуто до в'язниці, а потім вигнано, спершу до Багдаду, де в 1863 році Багаулла оголосив, що він і є тим, чий прихід обіцяв Баб.
Роблячи цю заяву, Багаулла проголосив, що всі світові релігії провіщали день, коли скрізь буде встановлено мир і справедливість. Божественні Посланці минулого, такі, як Авраам, Крішна, Мойсей, Зороастр, Будда, Христос, Магомет і Баб, були послідовними Богоявленнями, через яких Господь відкривав релігійну істину.
Протягом наступних років Багаулла написав послання до правителів Азії, Європи та Америки, в яких повідомляв про свою місію та закликав їх до миру і справедливості. З Багдаду Багауллу було заслано до Константинополя (Стамбула), потім до Адріанополя (Едирне), і, нарешті, до міста-в'язниці Акки в Палестині, куди він прибув у 1868 році. Свої земні дні Багаулла закінчив 29 березня 1892 року у прилеглому до Акки маєтку Багджі.
Щоб відвернути можливий у майбутньому розкол у Вірі багаї Багаулла оприлюднив Заповіт, у якому не лише призначив старшого сина Абдул-Бага (1844-1921) наступником Віри, але й передав йому в формі, що не припускає інших тлумачень, повноваження інтерпретувати його писання й бути центром єдності усіх багаї світу. В своєму Завіті Багаулла дав людству механізм захисту Віри від розколу.
Абдул-Бага у перекладі з арабської означає "Слуга Бога". Не зважаючи на тягар вигнання, Абдул-Бага завжди був поряд з батьком. Коли відбулася революція молодотурків (1908 рік), Абдул-Бага отримав можливість подорожувати і в серпні 1911 року покинув Святу Землю. Протягом трьох наступних років він побував у Європі, США і Канаді, де зустрічався з першими багаї Заходу і щоденно розповідів про вчення багаї та його принципи. Абдул-Бага зіграв виняткову роль в ознайомленні Заходу з глобально орієнтованим світоглядом свого батька. Це надзвичайно сприяло поширенню в цих країнах віровчення багаї і прискорило його перетворення з нечисленного руху Близького Сходу на світову релігію.
Після смерті Абдул-Бага в 1921 році настав новий період розвитку Віри. За Заповітом Абдул-Бага його онук Шогі Еффенді Раббані (1897-1957) був призначений Хранителем Віри.
На 1957 рік, після смерті Шогі Еффенді, Віра багаї знайшла достатньо міцну опору в Національних і Місцевих Духовних Зборах, що зробило можливим обрання першого Всесвітнього Дому Справедливості - Міжнародного керівного органу, створення якого пророкував Багаулла.
У 1963 році, дотримуючись письмових вказівок Багаулли, Абдул-Бага і Шогі Ефенді, було проведено Міжнародний з'їзд у Всесвітньому Центрі Віри у Хайфі (Ізраїль) та вперше обрано Всесвітній Дім Справедливості. Цей адміністративний орган Віри багаї обирається кожні п'ять років і керує ростом і розвитком Всесвітнього співтовариства багаї, маючи повноваження вирішувати питання, про які не сказано в писаннях Багаулли і які виникають в умовах вічно змінного світу. Так підтримується єдність громади багаї та її гнучкість.